В процесі вибору типорозміру запірного клапана важливе значення мають спосіб переміщення штока, умовний діаметр, матеріал і спосіб приєднання клапана до трубопроводу.
Конструкція запірного клапану
Запірний клапан складається з кількох основних частин, кожна з яких має своє призначення. У клапанах з підйомним штоком верхня частина стержня має різьбу, а гайка міцно прикріплена до маховика, утримуючись у корпусі упорними хомутами. Коли маховик повертається, шток переміщується вгору або вниз, відкриваючи або закриваючи прохід для рідини.
Клапани з підйомним штоком потребують більшого простору для відкриття. Незважаючи на це, такі клапани частіше використовуються на практиці, оскільки положення штока відразу візуально показує, відкритий клапан чи закритий. Для цього запірні клапани іноді мають вбудований індикатор положення штока.
Деякі двохдискові клапани з паралельним сідлом мають конструкцію, яка дозволяє переміщати запірний диск залежно від тиску рідини. Зазвичай тиск прикладається до однієї зі сторін диска для забезпечення його герметичності. Основною перевагою цього типу є виключення небезпеки заклинювання диска в корпусі, що особливо важливо для приводних запірних клапанів.
Особливості керування запірним клапаном
Управління запірним клапаном визначається типом рухомої системи регулювання потоком. Воно може бути:
— З підйомним штоком;
— Однодисковим з паралельним сідлом;
— Двохдисковим з паралельним сідлом.
Відмінність від засувки з клиновим затвором полягає в тому, що кожен диск у клапані з паралельним сідлом ковзає до свого сідла під час відкриття або закриття клапана. Відповідно, ці компоненти повинні бути виготовлені з металів, які не ржавіють і не руйнуються при ковзанні один щодо одного. Двохдискові клапани з паралельним сідлом переважно використовуються для трубопроводів, які транспортують високотемпературний пар: в цьому випадку при будь-якій зміні температури залипання клапана в закритому положенні практично виключається.
Вибір типорозміру запірного клапана
Вибір типорозміру запірного клапана визначається внутрішнім діаметром трубопроводу: він повинен бути рівним внутрішньому діаметру приєднувальної частини клапана. Важливо враховувати, що запірні клапани не підходять для трубопроводів, які транспортують неочищені води або стоки, коли присутня значна кількість зважених твердих частинок, а також інші забруднення.
Для низьких і середніх температур (до 230…240°C) можна використовувати клапани з тефлоновими сідлами. Клапани з металевими сідлами підходять для температур до 500…530°C.
Монтаж та обслуговування
Монтаж запірного клапана вимагає ретельної підготовки та точності. Осьові розміри клапана та трубопроводу мають збігатися, а площинність поверхонь повинна відповідати встановленим стандартам. Крім того, для забезпечення герметичності з’єднання необхідно використовувати ущільнювальні матеріали, які відповідають умовам експлуатації.
Після монтажу клапан потребує регулярного технічного обслуговування. Це включає перевірку герметичності з’єднань, огляд стану штока та сідел, а також своєчасну заміну зношених ущільнювальних елементів.
Запірні клапани є важливим елементом систем трубопроводів, забезпечуючи надійне регулювання та перекриття потоку рідини. Вибір правильного типу та розміру клапана, а також дотримання всіх рекомендацій щодо монтажу та обслуговування, гарантують тривалу та ефективну роботу всього трубопроводу.
